Якщо всі клімактеричні розлади гарно знайомі і жінкам і лікарям-дослідникам, то менопаузальний метаболічний синдром (ММС) нерідко залишається без уваги.
Згідно результатів клінічних досліджень (n=117 тис) з цим станом стикається кожна третя жінка в пери- та постменопаузі.
Вірогідність метаболічного синдрому в постменопаузі в 1,17 разів вище, ніж у пацієнток в перименопаузі.
При цьому збільшуються ризики кожного з його компонентів:
🟢 інсулінорезистентності
🟢 цукровового діабету 2-го типу
🟢 серцево-судинних захворювань
🟢 ожиріння та жирового гепатозу
У жінок, які входять в менопаузу, виникає ряд ендогенних змін:
🔹 збільшення маси тіла на 2% за рахунок збільшення жирової маси
🔹 м’язова маса навпаки зменшується
🔹 підвищується рівень вісцеральної жирової клітковини
🔹 збільшується концентрація ліпопротеїнів низької щільності
У зв’язку з цим жінкам в цей період вкрай необхідна превентивна терапія. Тож пацієнтки, які застосовують менопаузальну гормональну терапію, мають значно нижчий ризик ММС у порівнянні з жінками, які нехтують лікуванням.