Якщо всі клімактеричні розлади  гарно знайомі і жінкам і лікарям-дослідникам, то менопаузальний метаболічний синдром (ММС) нерідко залишається без уваги.

Згідно результатів клінічних досліджень  (n=117 тис) з цим станом стикається кожна третя жінка в пери- та постменопаузі.

Вірогідність метаболічного синдрому в постменопаузі в 1,17 разів вище, ніж у пацієнток в перименопаузі.

При цьому збільшуються ризики кожного з його компонентів:

🟢 інсулінорезистентності

🟢 цукровового діабету 2-го типу

🟢 серцево-судинних захворювань

🟢 ожиріння та жирового гепатозу

У жінок, які входять в менопаузу, виникає ряд ендогенних змін:

🔹 збільшення маси тіла на 2% за рахунок збільшення жирової маси

🔹 м’язова маса навпаки зменшується

🔹 підвищується рівень вісцеральної жирової клітковини

🔹 збільшується концентрація ліпопротеїнів низької щільності

 У зв’язку з цим жінкам в цей період вкрай необхідна превентивна терапія. Тож пацієнтки, які застосовують менопаузальну гормональну терапію, мають значно нижчий ризик ММС у порівнянні з жінками, які нехтують лікуванням.